НОВИНИ
Витинанка для сімейного свята та родинні традиції
Як об'єднати традиційну українську техніку та сучасні тенденції? Як декорувати святковий стіл та зібрати за ним усю родину? Які свята в Україні люблять найбільше та за що їх цінують діти? Анастасія Рябчук, педагог дитячого оздоровчо-екологічного центру Оболонського району, в рамках проекту Cool School! І ніякого навчання у ТРЦ РайON провела майстер-клас зі створення витинанки для прикрашання святкового столу.
– Під час майстер-класу ми будемо поєднуємо традиційну українську витинанку з новітніми тенденціями прикрашання святкового столу, наприклад, декоративні коробочки або шпажки для канапе чи закусок ми можемо оздобити за допомогою цієї техніки.
Витинанка – це дуже давня традиція українців, у давнину часто робилися обереги спочатку зі шкіри, а пізніже – з паперу, та вішалися на вікна. Традиційна українська витинанка – дерево життя як символ роду. Витинанки захищали від злих духів, або навпаки притягували добрих до оселі. Як правило, прикрашали на різдвяні свята, а за часів язицтва – на початок нового року, 1 вересня, коли стартував збір урожаю.
В принципі, кожен з нас хоча б раз робив витинанку – наприклад, ту ж сніжинку. Є ще один вид витинанки – рванка, коли шматочки паперу відриваються, а не відрізаються. Ще існує суміжна техніка вітраж, коли у листі паперу робляться «віконечка» необхідного форми та розміру, і підкладаються різного кольору папір для створення композиції.
Елементи техніки витинанки можна використовувати у святковому декорі, особливо для дитячих свят. Її можуть застосовувати діти від п'яти років, а якщо спростити до рванки, то зможуть робити й дітлахи від трьох років – тільки тоді треба брати не цупкий папір, а серветковий.
Для витинанки потрібні:
папір
ножиці
клей
за необхідності двосторонній скотч, наприклад, клеїти наш декор до коктейльних трубочок, шпажок тощо.
У родинах, за моїми спостереженнями, найважливішими святами є Новий рік та Великдень. Нового року найбільше очікують і діти, і дорослі через подарунки та лагідну атмосферу, активно готуються, більш, ніж до якогось іншого свята. Зараз повертаються ті свята, які були підзабуті, – Покрова, Івана Купала. Вони були традиційні свого часу, і зараз відновлюються. Українці – народ, який любить святкувати. Зараз через сумні події у нашій країні свята не завжди такі ж гучні та веселі, як і раніше. Але вони дають радісне відчуття і відпочинку. До того ж у нас є традиції збиратися – і родиною, і компанією близьких людей.
Діти люблять і самі свята, і підготовку. Хоча зараз малеча часто хоче усе й одразу – через швидкий темп життя хочеться, щоб усе було миттєво. Ще маю спостереження: діти стали більшими власниками – усе, що зробили, хочуть одразу нести додому, показувати своїм, для кого зробили, і не завжди навіть готові віддавати для загальної виставки.
Дуже важливо, щоб були святкування у сімейному колі. До того ж у нас традиційно є пошана батьків, сім'ї. І хоч зараз діти легко їдуть від батьків в інші міста, відселяються, вони приїздять святкувати Новий рік, Різдво з сім'єю. І дуже важливо, що це є, і для молоді, і для представників старшого покоління.
Звичайно, для молодших дітей, дошкільнят та маленьких школярів родина, батьки – це авторитет, це центр тяжіння, це важливість. А у от підлітків, старших школярів з'являються компанії, друзі. І на них не можна насідати, треба з ними спілкуватися, разом готуватися до свят, давати їм волю зробити так, як вони бачать. Тут уже батьки перестають бути авторитетами, але мають шанс стати своїм дітям друзями, і тут важливо зацікавитися тим, що цікавить дитину, знаходити контакт.